Перейти до основного тексту

Noliseravu — інформаційний зошит про трав'яні настої: тут нічого не продають і не приймають оплат, а всі матеріали відкриті безкоштовно. Детальніше

Noliseravuподільський зошит настоїв

Хто веде зошит і як ми працюємо

Невелика команда з Кам'янця-Подільського, що почала зі звичайного блокнота з градусами й грамами. Пояснюємо, як перевіряємо кожне число й де свідомо ставимо крапку.

Люди

Хто стоїть за зошитом

Noliseravu ведуть четверо людей у Кам'янці-Подільському. Одна з нас пише тексти й веде журнал проб, другий їздить Товтрами й Придністров'ям і розмовляє зі збирачами трав, третя відповідає за ваги, воду та порядок експериментів, четвертий перевіряє назви рослин, латину й факти. Ми не наукова установа, не представляємо жодного виробника й не пишемо на замовлення.

Початком став блокнот у лінійку, який одна з нас заповнювала шість років поспіль: дата, назва суміші, грами, градуси, хвилини й кілька слів про смак. Коли записів стало так багато, що блокнот перестав зачинятися, ми перенесли їх в інтернет — відкрито й безкоштовно для всіх.

Наш робочий кабінет — на вулиці Князів Коріатовичів у Старому місті, неподалік фортеці. Це не кав'ярня й не крамниця: усередині — ваги, електрочайник, на якому можна виставити градус, близько п'ятдесяти слоїків і шафа з картками проб.

Квітуча гілка липи крупним планом: грона кремово-жовтого цвіту серед яскраво-зеленого листя
Польовий сезонЧервнева липа — перша велика робота року: з неї починається календар наших проб

Перевірка

Звідки беруться числа в таблицях

Кожне число в наших таблицях отримане за одним порядком.

  1. Траву зважуємо з точністю до 0,1 грама. Мірні ложки в наших пробах не використовуються взагалі, навіть у текстах, присвячених вазі ложки.
  2. Вода завжди та сама: фільтрована, з мінералізацією близько 140 мг на літр, нагріта чайником із терморегулятором.
  3. Кожну траву заварюємо тричі — при нижній, середній і верхній межі температури — і порівнюємо, коли настій охолоне до 45 градусів.
  4. Смак описують двоє людей окремо, не бачачи записів одне одного. У статтю потрапляє лише те, у чому вони збіглися.
  5. Через тиждень повторюємо все спочатку. Якщо результат відрізняється, число не публікуємо.

У полі ми працюємо по-іншому: вирушаємо до тих, хто справді збирає трави, і з їхніх слів записуємо місцеву назву, місяць, місце й спосіб сушіння. Ці розмови ми не причесуємо: у селі над Дністром цю траву звуть «материнкою» — значить, і в нас вона так називатиметься, а не «орегано».

Сезони

Рік зошита за сезонами

Наш ритм залежить від пори року, а не від новинної стрічки. Тепла половина року — це дорога й поле, холодна — стіл і таблиці.

Березень — квітень
перші виїзди, бруньки й молоде листя
Травень — серпень
збирання, сушарки, ферментація
Вересень — жовтень
плоди, корені, перевірка торішніх запасів
Листопад — лютий
серії проб, тексти, оновлення таблиць

Дату останнього оновлення розділу ми вказуємо поруч із заголовком сторінки. Якщо число в таблиці змінилося, значить, повторна перевірка дала інший результат, і ми залишили свіжіший.

Принципи

Про що ми не пишемо

Ми свідомо тримаємося вузької теми: кухня, посуд, смак, сезон, традиція. Поза ці межі не виходимо.

Примітка зошита

Ми не описуємо вплив рослин на організм — ні позитивний, ні будь-який інший. Не даємо порад щодо самопочуття й не вживаємо формулювань на кшталт «корисно для…». Латинські назви наводимо лише для того, щоб ви могли впізнати потрібну траву на ринку чи в магазині.

Платних згадок у нас теж немає. Якщо в тексті названо ринок, село чи місцевість, це означає тільки те, що ми там були. За жоден рядок нам не платили, та й способу заплатити нам просто не існує.

І ще раз окремо: сайт нічого не продає. Тут немає кошика, оформлення замовлення, доставки чи будь-якого способу оплати. Усе написане доступне одразу й безкоштовно.

Листування

Як нам написати

На листи відповідаємо протягом трьох робочих днів. Найбільше ми чекаємо розповідей про суміш, яку у вашій родині складають роками, — з її назвою, точними частинами й переказом, звідки вона взялася. Такі листи ми зберігаємо в окремій теці й повертаємося до них щоразу, коли пишемо про місцеві традиції.

Наші постійні розділи